Експозицію активно відвідують мешканці Дніпра і гості міста. Особливо частими відвідувачами у перший тиждень роботи виставки стали учні міських шкіл, для яких вже настала пора літніх канікул. «Наше море» стала для дітлахів чудовою можливістю зануритись в емоційну атмосферу морських відпусток минулих років, адже виставка приваблює не лише ретро-експонатами. Тут панують звуки прибою і цикад, аромати трав і кипарисів.

26 червня у Дніпрі відбулося відкриття виставки міжмузейного проєкту «Наше море» — емоційної подорожі у літо 70–80-х років, у спогади про морські відпустки, лагідне сонце й солоний бриз рідного узбережжя.

Для багатьох відвідувачів виставка стала не просто зустріччю з мистецтвом та культурною спадщиною, а повернула у батьківський дім, де пахне великоднім хлібом і дитинством.

17 червня в стінах Маріупольського державного університету у Києві відбулося відкриття виставки «Маріупольський факт/фейк». Ініціаторами проєкту стали команда «Місто Марії» та Маріупольський краєзнавчий музей.

17 червня у стінах Маріупольського державного університету, який наразі працює у Києві, відбувся Всеукраїнський форум «Окупована культура України. За межами дому». Захід став відкритим майданчиком для фахової розмови між представниками релокованих закладів культури, громадських організацій, органів державної влади, міжнародних інституцій та експертного середовища.

У Києві в Музеї Івана Гончара триває експонування виставки «Іканича: маріупольська писанка», яка представляє унікальну відтворену колекцію з фондового зібрання Маріупольського краєзнавчого музею та підкреслює, що писанкарство єднає культури. Запрошуємо усіх охочих до її відвідання, у якості не просто глядачів, а й дослідників глибокої символіки, історії та краси маріупольської писанки.

Культурний код Маріуполя: зруйнований, але не знищений – у Вільнюсі відкрилася виставка про унікальну спадщину Надазов’я

травня 2025 року, напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбувся безкоштовний майстер-клас з писанкарства для маріупольських родин військових.

24 квітня 2025 року в Музеї Івана Гончара в Києві відбулося відкриття виставки «Іканича: маріупольська писанка» — першої фізичної експозиції, присвяченої культурній спадщині Маріуполя після знищення Маріупольського краєзнавчого музею внаслідок російської агресії.

24 квітня 2025 року у Києві відбудеться відкриття виставки “Іканича: маріупольська писанка” — першої фізичної експозиції, присвяченої культурній спадщині Маріуполя після знищення Маріупольського краєзнавчого музею внаслідок російської агресії.

26 березня 2025 року в стінах Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” відбулась подія, яка дала початок нового етапу в історії одного з найстаріших музеїв Донеччини — Маріупольського краєзнавчого музею. Установа, розграбована й зруйнована внаслідок російської агресії, отримала нового стратегічного партнера у столиці — Музей Івана Гончара.

24 лютого 2025 р. з нагоди третіх роковин від початку повномасштабного вторгнення у центрі підтримки внутрішньо-переміщених осіб “ЯМаріуполь” в місті Чернівці відбулося відкриття пам’ятної дошки на честь всіх військовослужбовців, що віддали життя на захисті Маріуполя.

21 січня 2025 р., в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбулось відкриття банерної виставки «Азов» – Янголи Маріуполя». Попередньо виставка вже була представлена у Львові, Рівному, Кременчуці, Хмельницькому, Вінниці та інших містах. Тепер і чернівецька громада має змогу дізнатись більше про відважних та незламних захисників Маріуполя.

Документальна виставка про шлях маріупольців до свободи сколихнула громадськість України. Матеріали висвітлюють жахливий процес «фільтрації», який пережили тисячі маріупольців, аби мати можливість вільно пересуватися містом та виїхати з російської окупації.

Вінниця стала дев’ятим містом України, де презентували виставку «Вписані в історію – зруйновані війною».

Навіть після окупації Маріуполя, працівники Маріупольського краєзнавчого музею знаходять можливості знайомити всіх українців з культурою Надазов’я.

Збереження старих традицій часто справа рук вкрай небайдужих людей. Водночас кожен ремісничий виріб, кожен орнамент чи техніка є ознакою нашої ідентичності, їх треба плекати, з ними слід знайомити якомога більше людей.